Головна > Історія > ТАЛЛІННСЬКИЙ ФЕНОМЕН. АБО ДЕ ЖИВЕ ДУХ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ УКРАЇНИ

ТАЛЛІННСЬКИЙ ФЕНОМЕН. АБО ДЕ ЖИВЕ ДУХ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ УКРАЇНИ

Один із найстаріших мурів середньовічного Таллінна ховає в собі / скарб. Щоб побачити всю спадщину української культури неодмінно потрібно завітати в Таллінн   Так, це не помилка, саме спадщину української культури в Естонії. Коли прогулюєшся містом, так одразу і не розгледиш серед старих мурів цього місця.

Тому приблизно рік тому десь так виглядала ситуація мого знайомства із ним:

tallinn-comics

gate-comics

anatolii-comicsДо речі, знайомтесь – пан Анатолій. Понад 18 років пан Анатолій та всі небайдужі працюють над просування української культури закордоном. У 1998 році парохія УГКЦ викупила середньовічну каплицю 14 століття з прилеглої територією, зайнявшись активною розбудовою Центру Української культури, де одним із волонтерів був пан Анатолій.

таллінн

Ось такий вигляд промальовується із тераси центру. Карапкатись наверх довелось по маленькій драбині. Звідси ще є гарний вигляд у внутрішній дворик центру.

Навесні цього року нам закортіло кудись вибратись після затяжного естонського холоду. Перша думка – Таллінн. І хоча ми обоє були там по декілька раз, і гарні фото телевежі та частування смачними сушами вже обридло, з’явилась пропозиція написати емейл до українського центру і поцікавитись чи зможуть нас прийняти на ніч. Через кілька годин після відправленого мною повідомлення нам люб’язно відповіли. Тому згодом нам вперше вдалось побували в Центрі Української культури при Греко-Католицькій церкві в старій частині Таллінну. І якщо у вашу голову полізли стереотипи “центр української культури, ще й при церкві”, то Ви помиляєтесь. Цікава річ, що саме в цьому місці немає жодного значення якого віросповідання і національності ти є. Тут не рахуються з такими речима, головне – лише твоє істинне Я. Це місце можна вважати паломницьким, де всі віруючі та невіруючі, шукаючі істину та безнайдійно розчаровані знаходять щось важливе для себе.

Віконце

Рука для масштабу. Саме віконця дають зрозуміти наскільки старенькою є ця будівля

Після 10 років активної роботи центру над збереженням українських традицій і культури, один американський дипломат зацікавився у долучені до розвитку цього центру,  придбавши верстат для виготовлення паперу. Це був переломний момент. Чому? Листівки ручної роботи, виробництво книжок та каліграфія стали основним джерелом доходу. Зайшла нещодавно їх сайт і випадково натрапила на курси каліграфії. І хоч ціна трошки кусається, охочих туди потрапити все ж не меншає ☺ Споглядаєш тепер на це диво і думаєш, як ручне виробнитцтво і людська наполегливість перетворюються в щось більше ніж просто центр культури.

ora-et-labora

Емблема центру з написом “Ora et labora” в перекладі означає молись і працюй, що є одним із ключових елементів успіху центру. І що найбільше припадає тут до душі, то це гасло призначення папірні та друкарні:  1) виготовляти речі вручну; 2) додавати світові трошки більше краси; 3) давати більше ніж брати

верстатиВиробнича майстерня з верстатами та машиною для пресування паперу. Зліва можна побачити попередньо заготований папір для майбутніх листівок

папірЩе один цікавий факт: до виготовлення паперу залучаються різні волонтери та майстри з усього світу. Останній раз коли ми тут бували в майстерні працювала дівчина з Австралії

Літаючі фігури з листя кукурудзи
Ця старезна піч, мабуть, одне із найбільших надбань в цій будівлі. Її і досі іноді розтоплюють

dsc3531

Будівля має декілька рівнів. В підвальному поверсі знаходяться виробничі приміщення для виготовлення паперу. Також в підлозі церкви вирізано двері, піднявши на ланцюгах які, потрапляєш у міні-музей народних дерев’яних та глиняних іграшок: тесані коники, глиняні козаки, кукурудзяні лялький та ігрошкові речі побуту українця. Коли це все бачиш, очі починають розбігатись від кількості виготовлених речей та делікатності роботи. Також, тут можна побачити своєрідні “живі казки”: казкові та комедійні історії про естонський край за участі українців, росіян та інших народів.

horseseaster-eggsШкода, що радянські іграшки не виготовляли такимиhorseworkshopА коників з дерева в дитинстві тесали? Якщо ні, то зараз є ще можливість змайструвати іграшку на свій лад 🙂

Пан Анатолій розповідає, що он для прикладу в цього афроамерикаця є чіткий план на Естонію. Ну для початку – вивчити мову, далі – вступити в Талінський університет, знайти гарну естонську господиню, завести дітей, ну і замок зі снігу тут збудувати 🙂
Як естонський ліс пилявся бензопилою “Дружба-1”

підвальний поверхУсе ручна робота. Зліва гарно змальована флора Естонії в ілюстраціях

На першому поверсі знаходится греко-католицька церква із нетиповим іконостасом: тесані дерев’яні бруски та делікатний ручний розпис. Навіть у самому приміщенні храму можна придбати листівки ручної роботи з черпаного паперу, де рослини зображені на титульній стороні відповідають насінню всередині. Зібрані кошти з продажів відводяться для подальшого вдосконалення храму.

листівкиВ самій церкві можна придбати листівки із черпаного паперу (seed paper), який виготовляється із клаптиків тканини та рослинних зерен. Після впровадження друкарських пресів, виготовлення паперу вручну перестло бути актуальним. І щоб повернути втрачене ремесло, традицію виготовлення ручного паперу в 2005 році у Таллінні було відновлено.

Якщо Ви зважились на покупку такого паперу, то його запросто можна посадити. Все що необхідно:

  • горщик для рослини
  • ґрунт
  • черпаний папір
  • вода
  • сонячний куточок для рослини

Вкладаєте лист паперу під тонкий шар землі, поливаєте водою і обов’язково відставляєте в якесь затишне сонячне місце.

черпаний папір

І вуаля!

Найвражаючіше в цьому центрі – використані технології, які не просто старовинні, а ще й смарт ☺  Як я уже описувала, одразу біля вівтаря знаходиться вхід у підвальний поверх, до музею, прикритий килимом на час служби. Проте бажаючі можуть запросто потрапити в підвал за допомогою важіля: частина дерев’яної підлоги підіймається і ми спускаємось по сходинках у зовсім інший світ. Також у приміщенні церкви є металева люстра, яка рухається по принципу «старих колодязів». Ручкою накручується металевий ланцюг на трубу, тим самим змушуючи люстру переміщатись із центру приміщення прямо до хорів. Таким чином, в церкві розпалюються свічки.

люстраНам навіть випала честь побачити як працює цей механізм. Поки Денис намагався вловити камерою якомога більше, до нас підійшов один із волонтерів, хлопець із АТО, який розповів нам як опинився в Естонії, і як його приводили до тями після поранення. І заодно вирішив нам продемонструвати магію.порталСаме під цим червоним ковриком знаходится таємний портал у підвальний поверх

На другому поверсі – майстерня із приміщеннями для воркшопів по каліграфії та житлові кімнати для майстрів та людей, що займаються розбудовою центру. В одній із таких кімнат заночували і ми.

уроки каліграфіїСаме в цій залі проводяться уроки каліграфіїЛампиЛампи тут нагадують лого Pixar і теж наче живі 🙂

Кімната, в якій нам довелось заночували розташовувалась поряд із залою каліграфії. В самій кімнаті було два рівня: внизу – тесаний столик із лампою та стільцем, ліжко – вверху під дахом. Грошей з нас не прохали і при настирливій спробі залишити хоча б якісь дрібні – не прийняли. Проте, при вході до церкви є можливість зробити пожертву для подальшої розбудови центру, якою ми і скористались. Там же при вході в храм, можна прочитати звіт про пожертви та їх використання для підтримування життєдіяльності центру.

Джерело