Головна > Персона > Кемаль Кутан. Історія «терориста», через якого Україна може посваритись з Берліном і Анкарою

Кемаль Кутан. Історія «терориста», через якого Україна може посваритись з Берліном і Анкарою

Туреччина вимагає від України видати чоловіка, який знайшов прихисток у Німеччині

23 липня цього року в столичному аеропорту «Київ» під час паспортного контролю був затриманий громадянин Німеччини турецького походження Кемаль Кутан. Він разом з дружиною-українкою прилетів з Кельна. Причина затримання – «червона» картка в базі Інтерполу. Правоохоронці три дні протримали чоловіка в ізоляторі, однак потім за рішенням суду він вийшов на волю.

Кемаль Кутан вже 10 років живе у Німеччині. Він втік до цієї країни з Туреччині, де його обвинувачують у начебто терористичній діяльності у складі марксистсько-ленінської Комуністичної партії Туреччини, а також у причетності до вбивства. До бази Інтерполу Кутан потрапив на вимогу Анкари, однак Берлін відмовляється його видавати, незважаючи на наявність у Кутана турецького паспорта. Німецькі суди завжди виносили рішення на його користь. Хоча Кемаль таки встиг відсидіти кілька місяці у 2007 році у в’язниці Баден-Вюртемберзі, але Вищий регіональний суд Карлсруе зрештою не схвалив його екстрадицію. Як пише Süddeutsche zeitung, існували «серйозні сумніви щодо наявності достатніх підозр у злочинах», які йому інкримінують на історичній батьківщині. У 2010 році Кутан отримав статус біженця, а минулого року і паспорт громадянина Німеччини. У червні 2017-го року німецька влада остаточно відмовилася видавати Кемаля Кутана Туреччині.

Приїзд невідомого до останнього часу в Україні турецько-німецького діяча може спровокувати дипломатичний конфлікт нашої держави і з Німеччиною, і з Туреччиною. Йти на конфронтацію з будь-яким із цих союзників не в інтересах України. Поза тим Київ до кінця листопада таки має ухвалити рішення: чи видати Кутана Туреччині, чи відпустити.

В інтерв’ю «Главкому» Кемаль Кутан розповів свою версію причин переслідування на історичній батьківщині, та пояснив, чому Україна не повинна його видавати. 

У Німеччині, влада якої відмовилась видавати вас Туреччині, ви почувалися у безпеці. Чому вирішили їхати до України?

Я хотів провести відпустку разом зі своєю дружиною Тетяною, познайомитися з тещею. Ми приїхали у сімейних справах. Я десять років жив у Німеччині, хотілося кудись виїхати.

Як ви потрапили до бази Інтерполу?

У Туреччині я відчував тиск, знав, що мене збираються заарештувати. Тому виїхав з країни, прибув до Німеччини до брата. Коли Туреччина дізналася, що я втік, внесла мене до бази Інтерполу. Хоча переслідувати в самій Туреччині мене почали раніше.

Туреччина вас переслідує за активну діяльність у лавах забороненої в цій країні марксистсько-ленінської Комуністичної партії Туреччини. Чи займаєтеся ви політичною діяльністю в Німеччині?

Зараз ніякою політичною діяльністю не займаюся. Партія, про яку ви говорите, була однією з небагатьох дійсно опозиційних у Туреччині, боролась із владою. Я працював журналістом, писав про те, що відбувається в країні, що коїться беззаконня. Саме за це на мене тиснули. Ми у 90-ті роки видавали у Стамбулі газету «Народна демократія». Пам’ятаю, одного разу тоді я фотографував першотравневу демонстрацію. Мене на цій акції заарештували і почали шити кримінальні справи. На чотири роки засудили до тюремного ув’язнення, однак після одного року в’язниці мене відпустили. Та навіть після звільнення тиск не припинявся, мені погрожували арештами. Після цього я згорнув легальну діяльність і з тих пір був змушений ховатися. Так робив років 10. Без мого затримання відбувся ще один суд, який знову засудив мене до тюремного ув’язнення. Зрештою, я знайшов можливість втекти з країни.

Якою діяльністю ви займалися в Німеччині, за що живете?

Вивчав мову, якийсь час підпрацьовував на заводі. Потім до мене приїхала дружина Тетяна, з якою ми побралися у 2013-му році. Вона влаштувалася на роботу. У 2015-му році ми зайнялися бізнесом, почали торгувати у невеличкому магазинчику.

Мітинг

Мітинг у Німеччині на підтримку України. Кемаль Кутан у центрі світлини з плакатом «Путін, прибери руки від України»

Коли буде ухвалено рішення про вашу подальшу долю?

У нас є час до 27 листопада. В Україні я вже перебуваю кілька місяців. Туреччина впродовж цього часу ніяких документів не надсилала, але наприкінці вересня нарешті вони надійшли. Генпрокуратура і Міністерство юстиції України наразі їх вивчають. Мене обвинувачують у декількох злочинах, в тому числі у причетності до вбивства людини. Вбивство сталося, коли я перебував у лавах партії і проживав у Туреччини. Турецька влада обвинуватила партію (заборонену марксистсько-ленінську Комуністичну партію Туреччини – «Главком»), а так як я був в її лавах, хочуть притягти до відповідальності і мене. Оскільки у Туреччини немає інших можливостей мене дістати, вони шиють мені кримінальну справу. Але Німеччина декілька разів відмовляла у видачі. Тобто усі обвинувачення, які надійшли з Туреччини, Німеччина вважає такими, які не мають доказів, назвавши це політичним переслідуванням.

У причетності до якого вбивства вас обвинувачують?

Ще у 1992 році нібито хтось з партійців убив людину за те, що вона когось вбила. Можливо, це були побутові розбірки, можливо помста, не знаю. Так як я був у партії, підозра впала і на мене. Оскільки влада Туреччини до цього часу не домоглася моєї екстрадиції, вони шукають якийсь суттєвіший привід, аби цього досягти, шиють мені кримінальний злочин.

Коли їхали в Україну, ви знали, що у нашій країні комуністична ідеологія теж заборонена?

Ми про це навіть не думали.

Ви є підданим Німеччини. Які дії ця країна вживає для вашого захисту?

Коли мене затримали в аеропорті, ми з дружиною подзвонили до посольства Німеччини. Посольство надіслало усі необхідні документи у МЗС України, Генпрокуратури для найшвидшого мого захисту. Згідно із Конвенцією про статус біженців, людина яка отримала цей статус не може бути екстрадована до країни, з якої втекла. Німецький консул був присутнім на суді в Україні, коли мені визначався запобіжний захід. Окрім того представники посольства Німеччини проводили зустрічі з українськими колегами з МЗС.

Яке покарання може загрожувати вам в Туреччині?

Можуть дати великий термін ув’язнення, зважаючи на важкість обвинувачень. Раніше у турецькій тюрмі проти мене застосовували тортури. Там можуть просто вбити і сказати, що «помер через нежить». Як ви знаєте були заяви турецької вади про намір відновити смертну кару (у квітні 2016 року після референдуму щодо змін до Конституції президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив про намір відновити у країні смертну кару, – «Главком»).

Адвокат Дмитро Моргун:

В Україні, з одного боку, діють міжнародні норми, за якими регулюються питання екстрадиції осіб, які перебувають у базі Інтерполу. З іншого боку, є зобов’язання внутрішнього законодавства, які кореспондуються з Конвенцією про статус біженця, яку Україна ратифікувала. Ці умови відображаються у статті 585 кримінально-процесуального кодексу України. Стаття передбачає випадки, за яких особа не видається іншій державі, посилаючись в тому числі на наявний у людини статус біженця згідно з Конвенцією про біженців. Якщо Україна вирішить видати біженця Туреччині, то порушить міжнародне право. Чесно вам скажу, що дуже сумніваюся, що Київ піде таким шляхом, враховуючи неодноразові вербальні ноти з боку дипломатичної місії Німеччини в Україні. Ухвалити рішення екстрадувати означало би зробити собі гірше.

Михайло Глуховський, «Главком»

Якщо нижче на кнопці Ви бачите пальця догори - натисніть цю кнопку та отримуйте ще більше цікавих новин у Facebook:



І не забудьте підтвердити свій намір.


Слідкуйте за нами в Facebook:



І не забудьте підтвердити свій намір.